Теорія держави

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорія держави, є частиною політичної філософії, котра незалежно від конкретної держави розглядає питання зовнішнього та внутрішнього визначення, появи та зникнення, форми, завдання та цілі держави, а також її інституційні, соціальні, етичні та юридичні умови та границі. Торкається багатогранних аспектів, що стосуються філософії, теології, політології, правознавства, дипломатії, соціології та макроекономіки.

Загальні принципи[ред. | ред. код]

Існує декілька теорій держави, проте усім їм притаманні деякі спільні принципи.

Теорія держави може основуватись на різних декількох підставах:

  • історична дійсність державної системи, що описує, узаконює або критикує її
  • теоретичний ідеал політичного порядку (державна утопія)
  • економічних або політично-соціальних структур влади
  • етичної ідеї, зокрема виведення прав людини та розмежування гілок влади
  • божий, природний або договірний порядок

В залежності від історичної доби суб'єктами теорії держави можуть бути:

  • суверен
  • держава, як абстрактна особа
  • народ
  • індивідуум
  • соціальний клас
  • спільнота діючих суб'єктів економіки

Ці суб'єкти є водночас об'єктами теорії держави, якщо в конструкції держави повинні узгоджуватись свобода та порядок, наприклад як правова держава або рівноправна держава. Теорія відображає також розподіл завдань та влади у державі, (наприклад: законотворництво, виконавство та правосуддя) так само як і можливе та існоююче здійснення інтересів різних груп, що взаємно існують у державі.

Література[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]