Мозок
| Мозок | |
 | |
| Наявний у таксона | хордові |
|---|---|
Мозок — центральний відділ нервової системи тварин, зазвичай розташований у головному (передньому) відділі тіла, який складає компактне скупчення нейронів і дендритів. У багатьох тварин містить також гліальні клітини, може бути оточений оболонкою з сполучної тканини. У хребетних тварин (в тому числі людини) розрізняють головний мозок, розміщений в порожнині черепа, і спинний, що знаходиться в хребетному каналі.
Мозок риб[ред. | ред. код]
Головний мозок риб поділяється на три великі частини: передній, середній та задній мозок. Передній мозок складається з теленцефалону (кінцевого мозку) та діенцефалону (проміжного мозку). На ростральному (передньому) кінці теленцефалону розташовані нюхові цибулини, котрі отримують сигнали від нюхових рецепторів.
Мозок плазунів[ред. | ред. код]
Головний мозок плазунів менш розвинений, ніж у птахів та ссавців, проте мозочок розвинений добре, що пов'язано зі складною координацією рухів. Півкулі вкриті корою. Головний мозок плазунів продовжує розвиватися, набуваючи властивостей, характерних для наземних тварин. Передній мозок у них зблизився з проміжним, а з нюховими цибулинами, як правило, з'єднується довгим нюховим трактом. Передній мозок перестав бути переважно нюховим і виконує вже провідну роль в організації поведінки; ця функція перейшла до нього від середнього мозку. Розміри переднього мозку збільшились, вони помітно перевершують розміри інших частин головного мозку. Збільшення переднього мозку йде головним чином за рахунок розвитку підкіркових вузлів — смугастих тіл. При цьому прогресивно розвивається і первинне мозкове склепіння — архипаліум. У плазунів чітко диференціюються закладки вторинного мозкового склепіння — неопаліума, що ледве намічається у земноводних. Розвиток вторинного мозкового склепіння знаменує собою подальше збільшення числа нервових клітин, які не тільки вистилають шлуночки переднього мозку, але й з'являються на його бічних поверхнях. Мозкове склепіння, що розвивається, наповзає на проміжний і середній мозок, який стають видимими тільки знизу. У порівнянні із земноводними мозочок у плазунів опукліший унаслідок розростання верхньої поверхні. Сильніше розвивається і корпус мозочка. Тім'яний орган у ящірок і гатерії досягає виняткового розвитку. У ньому можна розрізнити утворення, схожі з кришталиком і сітківкою. Спостереження показують, що в багатьох ящірок цей орган навіть функціонує як світлочутливий апарат, що особливо гостро реагує на довгі світлові хвилі.
Мозок птахів[ред. | ред. код]
Головний мозок досить великих розмірів та є центром вищої нервової діяльності, складається з 5 відділів, характерних для інших хребетних тварин. Півкулі переднього мозку гладенькі, без звивин та порівняно з ссавцями невеликих розмірів. На відміну від останніх складаються переважно не з сірої речовини, а зі смугастих тіл. Півкулі відповідають за управління поведінкою, орієнтацію в просторі, споживання їжі, спаровування та здатність до побудови гнізд. Вища нервова діяльність здійснюється не в неокортексі, як у ссавців, а в гіперстріатумі. Проміжний мозок порівняно невеликий, середній мозок із зоровими буграми. Мозочок розташований у задній частині головного мозку, відповідає за координацію рухів. Довгастий мозок переходить у спинний мозок.
Мозок безхребетних тварин[ред. | ред. код]
Мозок добре розвинений у переважної більшості груп Bilateria — двобічно-симетричних тварин. Навіть у найбільш примітивних в гістологічному відношенні ацели (зараз відносяться до окремого типу Acoelomorpha) є досить складний головний мозок з кортексом, нейропілем і комісурами[1].
Мозок земноводних[ред. | ред. код]
У порівнянні з рибами відносна вага головного мозку земноводних більша. Вага головного мозку у відсотках від маси тіла становить у сучасних хрящових риб 0,06-0,44 %, у кісткових риб 0,02-0,94 %, у хвостатих земноводних 0,29-0,36 %, у безхвостих 0,50-0,73 %
Головний мозок складається з 5 відділів:
- Передній мозок сіра речовина присутня в невеликих кількостях (бо розмір переднього мозку порівняно малий ) відносно великий, розділений на 2 півкулі, має великі нюхові частки;
- Проміжний мозок добре розвинений;
- Мозочок розвинений сильно у зв'язку з виконанням складних рухів (підтримання рівноваги в плаванні, направленням рухів)
- Довгастий мозок є центром дихальної, кровоносної і травної систем;
- Середній мозок відносно невеликий, є центром зору, тонусу скелетної мускулатури.
Модель мозку земноводних
Будова мозку ссавців[ред. | ред. код]
Мозок ссавців має такі відділи:
- Спинний мозок
- Головний мозок
- Довгастий мозок
- Задній мозок
- Мозочок — координація рухів
- Міст (мозок)
- Перешийок ромбоподібного мозку
- Середній мозок
- Проміжний мозок
- Таламус — перерозподіл інформації від органів чуття, за винятком нюху
- Гіпоталамус — найвищий центр вегетативної нервової системи, центр ендокринної регуляції
- Шишкоподібне тіло
- Гіпофіз
- Кінцевий мозок
- Кора головного мозку (лівого і правого)
- Давня кора[ru] — регуляція найпростіших функцій, наприклад розплющення очей і т. д.
- Стара кора[ru] — регуляція вегетативних функцій, при інстинктивній поведінці, виникненні емоцій
- Нова кора — найвищі нервові функції
- Базальні ганглії — регуляція рухових і вегетативних функцій
- Нюховий мозок
- Гіпокамп — формування емоцій, консолідація пам'яті
- Кора головного мозку (лівого і правого)
Див. повний список структур мозку[ru].
Розмір мозку у ссавців[ред. | ред. код]
Маса мозку (кг) як функція маси тіла (Мт, кг) для різних груп ссавців:[2]
| Групи тварин | Коефіцієнт енцефалізації |
|---|---|
| Ссавці | 0,02 Мт0,70 |
| Мавпи | 0,02—0,03 Мт0,66 |
| Людиноподібні мавпи | 0,03—0,04 Мт0,66 |
| Людина | 0,08—0,09 Мт0,66 |
Розум і мозок[ред. | ред. код]
У філософії свідомості розрізняють поняття розуму і мозку[3], і відзначаються протиріччя щодо їх точних відносин, які в наслідку призводять до проблеми «розум—тіло».[4]
Мозок визначається як фізична і біологічна матерія, що міститься в межах черепа і відповідальна за основні електрохімічні та біоелектричні нейронні процеси. З точки зору сучасної науки, мозок — складна нервова мережа, яка виробляє і обробляє величезну кількість логічно пов'язаних електрохімічних імпульсів, і внутрішній світ людини, в тому числі і його розум, є продуктом цієї роботи.
У сучасному науковому співтоваристві точка зору про те, що розум — продукт роботи мозку, є головною.[5] Так само вважають прихильники штучного інтелекту.[6]
Крім того мають місце висловлювання про те, що розум комп'ютероподібний і алгоритмічний.[7][8] Точки зору «породження розуму мозком» і «комп'ютероподібність розуму» не обов'язково наслідують один одного.[9]
Мозок в культурі[ред. | ред. код]
Через ключове значення мозку в організмі тема мозку популярна. У давнину з'їдання мозку переможеної людини або тварини разом з іншими частинами тіла символізувало отримання сил противника (у цьому випадку розуму).
У Середньовіччі мозок розумівся як осередок життя, поряд з серцем.
В даний час тема мозку широко поширена в художній літературі, відеоіграх і фільмах, зокрема, фільмах про зомбі.
Історія вивчення мозку[ред. | ред. код]
Початок сучасній науці про мозок був покладений на початку XX століття двома відкриттями: аналізом рефлекторних актів і виявленням локалізації функцій в корі головного мозку.[10][11] На основі цих відкриттів припустили, що прості пристосувальні мимовільні рухи здійснюються завдяки рефлекторній дузі сегментарного рівня, яка проходить через нижні відділи мозку[12], а свідоме сприйняття і довільні рухи забезпечуються рефлексами вищого порядку, чия сенсомоторна дуга проходить через вищі відділи мозку.[13]
Див. також[ред. | ред. код]
- Головний мозок
- Головний мозок людини
- Мозковий кровообіг
- Гемато-енцефалітичний бар'єр
- Ендокринна система
- Гіпоталамо-гіпофізарна система
- Лімбічна система
- Скронево-тім'яний вузол
- Коефіцієнт енцефалізації
- Міжпівкульна асиметрія
- Центр задоволення
- Свідомість
- Пам'ять
- Вища нервова діяльність
- Електроенцефалограма
- Нейробіологія
- Нейрохімія
- Мізки (продукт)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Amandine Bery, Albert Cardona, Pedro Martinez, Volker Hartenstein. Structure of the central nervous system of a juvenile acoel, Symsagittifera roscoffensis. Dev Genes Evol. 2010, 220(3-4): 61—76
- ↑ Stahl W. R. Organ weight in primates and other mammals, Science, 150, 1039—1042, 1965. Таблица приведена в книге Шмидт-Нильсен К.' Размеры животных: почему они так важны?: Пер. с англ. — М.: Мир, 1987. — 259 с, ил..
- ↑ Newman J. Psychological Theory // Bulletin of Psychological Type, Vol. 14, № 2, Spring 1991.Реферативный перевод на русский язык [Архівовано 22 березня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Дуализм Рене Декарта [Архівовано 10 лютого 2009 у Wayback Machine.][недоступне посилання]
- ↑ Батуев А. С. Высшая нервная деятельность. М.: Высшая школа, 1991.
- ↑ Ревич Ю. В. В поисках разума. Искусственного: (Проблема создания искусственного интеллекта) [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.] // Знание — сила. — 2004. — № 7. — С. 83—92.
- ↑ Мозг как вычислительная машина, 1963, с. 19.
- ↑ Конструкция мозга, 1962, с. 60.
- ↑ Сандра Блейксли, Джефф Хокинс. «Об интеллекте».
- ↑ Бодрствующий мозг, 1965, с. 13.
- ↑ Мозг и его деятельность, 1928, с. 51.
- ↑ Рефлексы головного мозга, 2014, с. 28.
- ↑ Мозг и его деятельность, 1928, с. 80.
Література[ред. | ред. код]
- Мозг // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Джордж Ф. Мозг как вычислительная машина. — М. : ИЛ, 1963. — 527 с.
- Мэгун Г. Бодрствующий мозг. — М. : Мир, 1965. — 211 с.
- Эшби У.Р. Конструкция мозга. — М. : ИЛ, 1962. — 393 с.
- Сеченов Иван. Рефлексы головного мозга. — М. : АСТ, 2014. — 352 с. — ISBN 978-5-17-088036-2.
- Бехтерев В.М. Мозг и его деятельность. — М. : Госиздат, 1928. — 352 с.
- Николлс Д., Мартин Р., Валлас Б., Фукс П. От нейрона к мозгу. — М. : Едиториал УРСС, 2003. — 672 с. — ISBN 5-354-00162-5.
- Хьюбел Д., Стивенс Ч., Кэндел Э. и др. Мозг. — М. : Мир, 1982. — 280 с. — 15 000 прим.
Посилання[ред. | ред. код]
- Атлас мозку [Архівовано 1 вересня 2006 у Wayback Machine.] — на англійській мові з російським перекладом основних термінів
- Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедтер Л. [Архівовано 20 липня 2006 у Wayback Machine.] Мозок, розум і поведінку [Архівовано 20 липня 2006 у Wayback Machine.]
- Савельев А. В. Критический анализ функциональной роли модульной самоорганизации мозга // журнал «Нейрокомпьютеры: разработка и применение». — Москва: издательство "Радиотехника", 2008. — № 5—6 (3 квітня). — С. 4—17.
- Урынбаев С. Х. О работе мозга в общем виде и о последствиях // Электронный журнал «Знание. Понимание. Умение». — 2008. — № 2 - Педагогика. Психология (3 квітня). Архівовано з джерела 26 вересня 2020. Процитовано 2 жовтня 2020.