Грушуваха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Грушуваха
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Ізюмський район
Громада Барвінківська міська громада
Облікова картка Грушуваха 
Основні дані
Засноване 1786[1]
Населення 860
Площа 3,695 км²
Густота населення 232,75 осіб/км²
Поштовий індекс 64720
Телефонний код +380 5757
Географічні дані
Географічні координати 49°06′54″ пн. ш. 36°53′45″ сх. д. / 49.11500° пн. ш. 36.89583° сх. д. / 49.11500; 36.89583Координати: 49°06′54″ пн. ш. 36°53′45″ сх. д. / 49.11500° пн. ш. 36.89583° сх. д. / 49.11500; 36.89583
Середня висота
над рівнем моря
73 м
Водойми Канал Дніпро — Донбас
Місцева влада
Адреса ради 64701, Харківська обл., Ізюмський р-н, м.Барвінкове, вул. Центральна, буд.8
Карта
Грушуваха. Карта розташування: Україна
Грушуваха
Грушуваха
Грушуваха. Карта розташування: Харківська область
Грушуваха
Грушуваха
Мапа
Мапа

Грушува́ха — село в Україні, у Барвінківській міській громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 860 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Барвінківська міська громада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Грушуваха знаходиться на правому березі каналу Дніпро-Донбас, у місці, де для цього використовується русло річки Берека, є міст. На північному сході заболочені луки з озерами. Село перетинає балка Широка, якою протікає пересихаючий струмок. Поруч проходять автомобільні дороги Р79, Т 2110.

Історія[ред. | ред. код]

На території села знайдені курганні поховання ямної культури (друга половина III тис. до н. е.).

Село вперше згадується у 1786 році[1].

За даними на 1864 рік у казенній слободі Грушуваха (Трушуваха) Ізюмського повіту Харківської губернії мешкало 1637 осіб (833 чоловічої статі та 804 — жіночої), налічувалось 246 дворових господарств, існувала православна церква, відбувався 3 щорічних ярмарки[2].

Станом на 1885 рік у колишній державній слободі Великокомишуваської волості мешкало 3705 осіб, налічувалось 405 дворових господарства, існували православна церква, школа та 2 лавки[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3164 осіб (1525 чоловічої статі та 1639 — жіночої), з яких 3164 — православної віри[4].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932–1933 роках[5].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Барвінківської міської громади.[6]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барвінківського району, село увійшло до складу Ізюмського району[7].

В 2022 році під час війни село сильно постраждало внаслідок російських обстрілів.[8]

Економіка[ред. | ред. код]

  • В селі є кілька молочно-товарних, свино-товарна і птахо-товарна ферми, господарство з вирощування троянд, продуктові магазини.

Культура[ред. | ред. код]

  • Школа
  • Клуб
  • Спортивний майданчик

Релігія[ред. | ред. код]

  • Свято-Миколаївський храм.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.2. - с. 242.
  2. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1946)(рос. дореф.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-248. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. Мартиролог. Харківська область, ст. 389 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 7 жовтня 2015.
  6. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  7. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. Барвінківщина: в якому стані знаходяться села на лінії розмежування фронту. Слобідський край (укр.). Процитовано 20 січня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]